| | | Samstag, 26 Januar 2008 Jahr |
|---|
 17:50 | |  |
| Я не знаю, як ти можеш так спокійно на це реагувати, не розумію тебе...Ти здавався таким наївним, готовим на все, таким щирим, неначе перше кохання...не розумію.
Ти не дзвонив і не піднімав трубку.Я дуже переживала, думала в чому справа, не могла спокійно спати і чула лише:"Абонент недоступний".Я довго дзвонила і нарешті додзвонилась, але ти скинув...Спочатку раз, потім другий, третій, четвертий і знову, і знову, аж поки я нарешті не билася з рахунку...О, нарешті взяв трубку, -це я так думала в тодішній момент, та краще б не брав...
Ти сказав:"Я був впевнений, що ти передзвониш", а якби так не сталось? Ти про це думав? Напевно, ні...
Ти сказав:"Мені промили мізки", зробити це не було б так просто, якби ти справді кохав мене.
Ти сказав:"Нема на що ображатися", а про що я повиинна була думати, коли ти не дзвонив...
Ти сказав:"Я не знаю, що казати", то думай далі, я чекала твого дзвінка надто довго, тому знай, що твоя відповідь буде монологом в нікуди, я не зачекаю, я краще одразу попрощаюсь...
| | | | 16:11 | просто йду... | |
| Старі вірші, старі пісні, давно забуті істини...Складається враження, що від реальності відламали кусочок, який назвали мрією, і поселили там мене, не спитавши моєї думки...А я й досі вірю в справедливість і одягнувши свої улюблені жовті окуляри прямую кудись.Я просто вперто йду вперед, незважаючи на те, що йду кругами, незважаючи на те, що старі кеди витерлись до дир, а окуляри давно забруднені пилюкою...я просто йду вперед...
| | | | 15:24 | [font=Comic Sans MS]БуВ коЛиСь тАкий ХлоПчинА[/font] | |
| Вперше тут, в якійсь порожнечі..., хоча ні, було вже, але порожнеча була вужча, обмежена, дуже темна і липка...Така липка, що якщо доторкнутися хоч пальцем, то прилипалась я до неї як мінімум на місяць.І не було ні одного дня, ні одної години, хвилини чи секунди, коли б я була вільна від неї, своєї порожнечі.Вона була моєю карою, захисною оболонкою, МОЇМ ВСІМ!!!
Це був час реабілітації від купи почуттів, які навалилися на мене одним разом без попередження і запрошення...Це була велика купа, на колір прозора, невидима, без будь-якої форми і запаху, хоча, ні, запах був, вона пахла ВЕСНОЮ...Вона влізла у мене і злилась з моєю кровю, тоді я почала відчувати якусь незвідану дотепер насолоду, ніби від наркотика, але дужчу, ніби від перемоги, але більш довготривалу.Це було схоже на якусь тропічну хворобу: в мене крутилася голова, земля втікала з-під ніг, тіло пітніло, пульс різко підвищувався і заставляв вени вириватися з-під тісної молодої шкіри...Хотілося КРИЧАТИ, не знаю що, але кричати, без перестанку!!!!!Ця купа, яка так швидко вселилася у мене називалася КОХАННЯМ, і реагувала лише на нього, того хлопчину, мого хлопчину, найкращого хлопчину...Шкода, що я тоді цього НЕ ЗРОЗУМІЛА!!!!!!!!!
| | |
|
| « März 2010 » | | Mo | Di | Mi | Do | Fr | Sa | So | | 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | 06 | 07 | | 08 | 09 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | | 29 | 30 | 31 | | | | | | | | | | | |
| Statistik: | | Heute | | | Besucher | 4 | | Seitenansichten | 4 | | Gestern | | | Besucher | 14 | | Seitenansichten | 14 | | in dieser Woche | | | Besucher | 18 | | Seitenansichten | 18 | | in diesem Monat | | | Besucher | 260 | | Seitenansichten | 266 | | in diesem Jahr | | | Besucher | 1588 | | Seitenansichten | 1687 |
| | Stammleser | 13 | | Einträge | 55 | | Kommentare | 53 | | | Mehr... |
| RSS |
|
| |
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
Profil 
Private Nachricht 
Gästebuch 
Fotoalben 
Clubs 
