Forum | Chat | Weblogs | Clubs | Singlebörse | Spiele | Fotoalben | Mr. und Mrs. Wahlen Mitgliederliste Radio
Zu Favoriten hinzufügen Als Startseite anlegen   
Mein Profil
Community
Unterhaltung
Hilfreiches
Info
Service
Sprache
Werbung
    Mobileversionnew
Gehe zu Seite: Zurück  -10   1, 2, 3, 4, 5 ... 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30   Weiter
Dienstag, 19 Februar 2008 Jahr
16:43   На прохання Тумана Туманича...  Eintrag wurde markiert  
ПАРИЖСКАЯ ОРГИЯ
ИЛИ
СТОЛИЦА ЗАСЕЛЯЕТСЯ ВНОВЬ

Мерзавцы, вот она! Спешите веселиться!
С перронов – на бульвар, где всё пожгла жара.
На западе легла священная столица,
В охотку варваров ласкавшая вчера.

Добро пожаловать сюда, в оплот порядка!
Вот площадь, вот бульвар – лазурный воздух чист,
И выгорела вся звездистая взрывчатка,
Которую вчера во тьму швырял бомбист!

Позавчерашний день опять восходит бодро,
Руины спрятаны за доски кое-как;
Вот – стадо рыжее для вас колышет бёдра.
Не церемоньтесь! Вам безумство – самый смак!

Так свора кобелей пустовку сучью лижет –
К притонам рвётесь вы, и мнится, всё вокруг
Орёт: воруй и жри! Тьма конвульсивно движет
Объятия свои. О, скопище пьянчуг,

Пей – до бесчувствия! Когда взойдет нагая
И сумасшедшая рассветная заря,
Вы будете ль сидеть, над рюмками рыгая,
Бездумно в белизну слепящую смотря?

Во здравье Женщины, чей зад многоэтажен!
Фонтан блевотины пусть брызжет до утра –
Любуйтесь! Прыгают, визжа, из дыр и скважин
Шуты, венерики, лакеи, шулера!

Сердца изгажены, и рты ничуть не чище –
Тем лучше! Гнусные распахивайте рты:
Не зря же по столам наставлено винище –
Да, победители слабы на животы.

Раздуйте же ноздрю на смрадные опивки;
Канаты жирных шей отравой увлажня!
Поднимет вас поэт за детские загривки
И твёрдо повелит: “Безумствуй, сволочня,

Во чрево Женщины трусливо рыла спрятав
И не напрасно спазм провидя впереди,
Когда вскричит она и вас, дегенератов,
Удавит в ярости на собственной груди.

Паяца, короля, придурка, лизоблюда
Столица изблюет: их тело и душа
Не впору и не впрок сей Королеве блуда –
С неё сойдете вы, сварливая парша!

Когда ж вы скорчитесь в грязи, давясь от страха,
Скуля о всех деньгах, что взять назад нельзя,
Над вами рыжая, грудастая деваха
Восстанет, кулаком чудовищным грозя!”

Когда же было так, что в грозный танец братьев,
Столица, ты звала, бросаясь на ножи,
Когда же пала ты, не до конца утратив
В зрачках те дни весны, что до сих пор свежи,

Столица скорбная, – почти что город мёртвый, –
Подъемлешь голову – ценой каких трудов!
Открыты все врата, и в них уставлен взор твой,
Благословимый тьмой твоих былых годов.

Но вновь магнитный ток ты чуешь, в каждом нерве,
И, в жизнь ужасную вступая, видишь ты,
Как извиваются синеющие черви
И тянутся к любви остылые персты.

Пускай! Венозный ток спастических извилин
Беды не причинит дыханью твоему –
Так злато горних звёзд кровососущий филин
В глазах кариатид не погрузит во тьму.

Пусть потоптал тебя насильник – жребий страшен,
Пусть знаем, что теперь нигде на свете нет
Такого гноища среди зелёных пашен, –
“О, как прекрасна ты!” – тебе речёт поэт.

Поэзия к тебе сойдёт средь ураганов,
Движенье сил живых подымет вновь тебя –
Избранница, восстань и смерть отринь, воспрянув,
На горне смолкнувшем побудку вострубя!

Поэт поднимется и в памяти нашарит
Рыданья каторги и городского дна –
Он женщин, как бичом, лучом любви ошпарит
Под канонадой строф, – держись тогда, шпана!

Всё стало на места: вернулась жизнь былая,
Бордели прежние, и в них былой экстаз –
И, меж кровавых стен горячечно пылая,
В зловещей синеве шипит светильный газ.
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 19  (20 Feb 2008 20:04)
Gehe zu Seite:   1, 2  
16:41   Жуль! Диви, які ми гарнюні!  Eintrag wurde markiert  


 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 7  (20 Feb 2008 09:22)
10:31   Чудесна експресіоністична картинка. Тільки сумна трохи  Eintrag wurde markiert  


 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 4  (20 Feb 2008 09:01)
10:29     Eintrag wurde markiert  
За вікном холодне молоко. В повітрі молоко трохи розведене водою.
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 0
10:19   Про що думається мені ранком вівторка...  Eintrag wurde markiert  
Самотнім зимнім ранком, пробудивши себе пташиним криком, хтось у цьому світі піднявся з ліжка. Відчув всю прелєсть світу, помивши голову під краном з іржавою водою. Потім подумав : "А за вікном-то застій!" І відкрив те вікно, щоб увібрати в себе буремне повітря. "Чому не можу дозволити собі хвилі безпутства, що інколи його бува прощають творчім людям? Відлетіти б кудись ТУДИ". А саме? - спитала б його тінь голуба, що недавно сидів на шибі. Він, цей хтось, не відповів би, бо має право, бо його очі світяться синім сяйвом.
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 7  (20 Feb 2008 10:15)

Sonntag, 17 Februar 2008 Jahr
17:28     Eintrag wurde markiert  
Якніколи хочеться компанії,хочеться любові... І дощу хочу!
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 3  (19 Feb 2008 10:09)
16:29     Eintrag wurde markiert  


 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 1  (17 Feb 2008 17:47)
16:28     Eintrag wurde markiert  
Повільно впадаю в літаргію! Так спокійно. Маю сонливі очі!
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 0
16:13     Eintrag wurde markiert  
В такі дні чомусь тягне на розвиток. Почитати декадентів, поетів срібної доби. Трохи античності, філософії. От вам на россуд віршик Артюра Рембо, доречі мого улюбленого поета:

Из ржавой ванны, как из гроба жестяного,
Неторопливо появляется сперва
Вся напомаженная густо, и ни слова
Не говорящая, дурная голова

И шея жирная, за нею вслед лопатки
Затем - короткая спина
Ввысь устремившаяся бедер крутизна,
И сало, чьи пласты образовали складки

Чуть красноват хребет, ужасную печать,
На нем увидишь ты, начнешь и замечать то,
Что под лупой видеть можно было ясно:
"Венера" - витатуировано тушью на крестце,
Все тело движеться, являя круп в конце,
Где язва ануса чудовищно прекрасна...

От такий от віршик юного поета, називається цей шедевр "Венера Агамемнона". Та в нього є багато дійсно прекрасних віршів. А цей просто дуже специфічний, от і вирішила поділитись.
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 9  (19 Feb 2008 17:35)
15:50     Eintrag wurde markiert  
Не повірите, але я остаточно схибнулась. ОТ ,наприклад, вчора мені було настільки весело, шо аж ногами дригала від щастя і оптимізму. І в щоденнику з цієї причини різне бла-бла писала, типу тих повідомлень, що знаходяться трохи нижче. А сьогодні все як лапою зняло, ніби відпустило. Сумно мені, сумно і стрьомно! Всєлєнская скорбь! Трошки самотньо, трошки холодно і якось надто спокійно. Зате зрозуміла, що не можна завжди випромінювати сам лише позитив, бо від цього сірієш. Як виявилось, іноді і посумувати приємно...Та не знаю, я ще себе до кінця не прочитала, тому тільки і залишається шелестіти сторінками і думати, а шо ж там далі? А далі буде...
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 0

Menü
Mein Weblog
Meine Kommentare
Meine Favoriten
Markierte Einträge

Die ... Weblogs
Die ... Einträge

Weblogprojektor
Zufälliges Weblog
Zufälliger Eintrag

Weblogautor:
  Mellana
avatar

 Profil
 Private Nachricht
 Lovecard
 Gästebuch
 Fotoalben

Bereiche
Макрокосм та в... 0
меллана 1

Umfragen

Es existieren keine Umfragen
 
Alle Umfragen zeigen

«   Februar 2012   »
MoDiMiDoFrSaSo
0102030405
06070809101112
13141516171819
20212223242526
272829

 Stammleser: 
sich hinzufügen
sich hinzufügen

 Statistik: 
Heute
  Besucher 62
  Seitenansichten 63
Gestern
  Besucher 63
  Seitenansichten 60
in dieser Woche
  Besucher 209
  Seitenansichten 207
in diesem Monat
  Besucher 1320
  Seitenansichten 1301
in diesem Jahr
  Besucher 4112
  Seitenansichten 4027

  Stammleser 30
  Einträge 295
  Kommentare 950
Mehr...

RSS

RSS Feed: Особливості того, що ще не зовсім втрачене
 

Werbung
Gehe zu Seite: Zurück  -10   1, 2, 3, 4, 5 ... 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30   Weiter