Forum | Chat | Weblogs | Clubs | Singlebörse | Spiele | Fotoalben | Mr. und Mrs. Wahlen Mitgliederliste Radio
Zu Favoriten hinzufügen Als Startseite anlegen   
Mein Profil
Community
Unterhaltung
Hilfreiches
Info
Service
Sprache
Werbung
    Mobileversionnew
Gehe zu Seite: Zurück    1, 2, 3, 4, 5, 6   Weiter
Mittwoch, 30 Juli 2008 Jahr
11:08     Eintrag wurde markiert  
тре* йти гуляти з собакою, а голова й досі мокра... простуджусь, захворію і помру... цікаво, хтось буде плакати?.....
таке бздурство (як каже Капа)...
що за думки... icon_confused.gif
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 5  (30 Jul 2008 15:52)
10:58     Eintrag wurde markiert  
и если ты вдруг начал что-то понимать
и от прозрения захотелось заорать
давай, кричи, но тебя могут не понять
никто из них не хочет ничего менять



Люмен - гореть

 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 2  (30 Jul 2008 11:03)
09:56     Eintrag wurde markiert  
Він був ангелом.
Таким, собі, звичайним, як його зображують на обкладинках журналів чи в книжках...
щоб не привертати увагу до себе, чи, ба, лякати людей він старанно приховував свої крила, тому навіть в літку ходив у довгому чорному плащі.
Ангел любив самотність... можливо навіть не любив, але йому більше нічого не залишалось у світі смертних... Він мріяв про кохання, таке велике, світле і чисте, але знав, що його мрії нездійсненні.
він займався звичими справами, навчався, по вечорах сидів в неті з горнятком чаю ліптон - індійські спеції, писав дивовижні вірші...
... це мало колись статись.... Ангел закохався... закохався у смертну.... кохання було приреченим....він знав і мучався, довго вагався, мріяв, писав вірші, не спав...
вечорами вони гуляли вуличками мрійливого Львову, сиділи в італійському дворику, ходили на Високий замок, дуріли на траві у парку Культури....
Коли ангел залишався на одинці, він думав.. багато... без сну... хоча сон йому і не був потрібен, в нього є вона, вона замінює йому все: повітря, їжу, крила... повністю і цілковито все.....
глибока ніч.... старий будинок у центрі міста, в одному вікні видніється крихітне полум*я свічки.......
краплі воску стікають сльозми, ангел підносить єдиний потік світла у кімнатці до білосніжного крила, спалах... крик відчаю і полегшення зриває сон голубів на даху......
гарячий липневий день... ангел спішить до пам*ятника Адоніса на Площі ринок.... там він надіявся побачити її, ту, з ким він провиде сьогоднішню ніч, він так довго чекав цієї ночі, і тепер крила йому не заважають.
..... ноги ставали ватними...... будинки злились в єдину незрозумілу пляму, в центрі хаосу стояла вона... і інший... вони захоплювали один одного в тенета обійм, і пристрасно цілувались.
Ангел не відчував землі під ногами, підійшовши він заглянув у її очі, в них небуло нічого, крім зухвальства і лукавості.......

 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 13  (30 Jul 2008 11:14)
Gehe zu Seite:   1, 2  
09:49     Eintrag wurde markiert  
Хочу тиші.... повної цілковитої тиші... хоча вчені вумні дядьки кажуть, шо цілковита тиша зводить з розуму, але як можна навіженому зійти з розуму?
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 5  (30 Jul 2008 10:49)

Dienstag, 29 Juli 2008 Jahr
10:24   думки в голос  Eintrag wurde markiert  
мертві пальці міцно тримають голуба....... голуб живий, але він вже перестав боротись за право на життя...... а все могло б бути інакше.....
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 3  (29 Jul 2008 14:15)
10:11     Eintrag wurde markiert  
ні, ти мені не будеш снитись по ночах, бо мені ніхто ніколи не сниться
ні, я не вмію кохати, тому в ніку присутнє слово *відьма* (хто не знає, відьми не вміють кохати, їм не дано)
ні, я ніколи ні про що не пошкодую
ні, я не буду розводити сирість для грибків у моїй подушці
ні, я не буду розвозити шмарклі з губною помадою по лиці

так, я сучко, але я про це чесно попереджаю
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 3  (29 Jul 2008 10:29)
09:56     Eintrag wurde markiert  
Кохання - В ТОПКУ
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 4  (29 Jul 2008 10:07)
08:26     Eintrag wurde markiert  
вчора був надзвичайно кульний вечір. Стан пофігізму, життя у свому маленькому світі, де місця достатньо виключно для себе.
Люблю парк Культури, скільки б там людей не було, всеодно там затишно.
Доки йшла до парку зірвала гілочку (заплановано було всього лиш один листочок, але як вже вийшло) уважно роздивилась її.. почала обривати з неї листочки з найменшими помарками... мені це чомусь нагадало наше життя - виживають тільки найсильніші...
По дорозі купила пиво, не люблю, але чогось так захотілось, сіла на стадіон і дивилась на рожеві хмарки... Вони такі легкі, зауважила, що їх форма, і малюнок у них відсвічений сонцем, розбігаються....
у пам*яті пробігали події останніх місяців мого існування.... було б набагато легше, якби під час наших дій над головою загоралась лампочка, такий собі детектор на вірність: зелене світло - вчинила правильно, червоне - неправильно... а так ніхто не вказує на твої помилки... всетаки я не така сильна, якою намагаюсь бути...
Мої роздуми над чимось змістовним перервало голосне лускання ( я була з навушниками...) обернувшись на звук я побачила парочку, яка все ще голосно лускала насіння собі під ноги.. дивні люди, дивна в них романтика, і напевно погляди на життя в них такі ж дивні....
За роздумами я не помітила потемнілого неба, я б і не зауважила, якби його не розрізала блискавка...
Люблю Львів, самотність і стан пофігізму....

 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 20  (31 Jul 2008 21:19)
Gehe zu Seite:   1, 2  

Donnerstag, 24 Juli 2008 Jahr
10:06     Eintrag wurde markiert  
небо кольору попілу... тяжке... але не давить, в таке навпаки хочеться падати...політ... шматочок адреналіну, приємна несвідомість десь в зоні сонцесплетіння... у нашому житті настільки не хватає адреналіну......
смерть - ось що справді наділяє знанням, занурення у підсвідомість, пізнання самого себе....
смерть... це кінець, чи тільки початок?..........


 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 9  (24 Jul 2008 14:56)
08:33     Eintrag wurde markiert  
так похмуро..... ранок почався банально.... невиспавшись пити каву, яка не допоможе, але ритм серця зіб*є...
сум.. сум наповнює кімнату...так хочеться щось змінити, але незнаю що... для початку потрібно змінити себе, але що змінювати, якщо ніхто не вказує на твої помилки і недоліки!
біль, крик розриває тишу, але крик німий, він б*ється, виривається, душить, але не допомагає...
сльози.... сліз немає, вже давно.. невже можна розівчитись плакати? у горлі застряг комок, очі страшенно печуть, але сліз немає... можливо не так як всі? можливо не складаюсь на 90 з лишнім відсотків води, якщо сліз немає?
байдужість.. повний пофігізм... музика б*є по барабанних перетинках, заспокоює чи навпаки підбурює зробити якусь дурницю? забити на все і не харитись? правильно чи ні?...
сум... все що залишилось - сум...
 

Kommentar hinzufügen Kommentare: 11  (30 Jul 2008 08:44)
Gehe zu Seite:   1, 2  

Menü
Mein Weblog
Meine Kommentare
Meine Favoriten
Markierte Einträge

Die ... Weblogs
Die ... Einträge

Weblogprojektor
Zufälliges Weblog
Zufälliger Eintrag

Weblogautor:
  Ірбіс
avatar

 Profil
 Private Nachricht
 Lovecard
 Gästebuch
 Fotoalben

Bereiche
Практична магі... 2

Umfragen

Es existieren keine Umfragen
 
Alle Umfragen zeigen

«   März 2010   »
MoDiMiDoFrSaSo
01020304050607
08091011121314
15161718192021
22232425262728
293031

 Stammleser: 
sich hinzufügen
sich hinzufügen

 Statistik: 
Heute
  Besucher 8
  Seitenansichten 11
Gestern
  Besucher 5
  Seitenansichten 5
in dieser Woche
  Besucher 19
  Seitenansichten 22
in diesem Monat
  Besucher 165
  Seitenansichten 175
in diesem Jahr
  Besucher 926
  Seitenansichten 1001

  Stammleser 10
  Einträge 53
  Kommentare 194
Mehr...

RSS

RSS Feed: .......у свому маленькому світі.......
 

Werbung
Gehe zu Seite: Zurück    1, 2, 3, 4, 5, 6   Weiter